І.О. Живило, Г.Д. Радченко, Ю.М. Сіренко. Створення загальнодержавного реєстру хворих із легеневою гіпертензією – вимога сучасності?

Мета – проаналізувати та висвітлити річні дані реєстру пацієнтів з різними формами легеневої гіпертензії (ЛГ). В одноцентровий реєстр за 14 міс (з травня 2014 р. до серпня 2015 р.) внесено дані 64 хворих: з ідіопатичною легеневою артеріальною гіпертензією (ЛАГ) – 22 (34,4 %) пацієнти, з ЛАГ, асоційованою із ПВС, – 23 (35,9 %), із хронічною посттромбоемболічною ЛГ – 12 (18,8 %), з ЛАГ, асоційованою із захворюваннями сполучної тканини, – 5 (7,8 %), з ЛАГ, асоційованою із портальною гіпертензією, – 2 (3,1 %). Більшість (70,3 %) пацієнтів мали вік менше 44 років. ЛГ переважно виявляли в жінок у співвідношенні 3 : 1 у всіх групах, крім пацієнтів з хронічною посттромбоемболічною ЛГ, в якій співвідношення становило 1 : 2. На момент звернення до центру стан більшості (59,38 %) хворих відповідав ІІІ функціональному класу (ФК) за класифікацією ВООЗ, при цьому ІІ ФК був у 17 (26,56 %) пацієнтів, а ІV ФК – у 9 (14,06 %). Систолічний тиск у легеневій артерії, визначений при катетеризації правих відділів серця, становив у середньому (90,80±4,05) мм рт. ст. В Україні хворі на ЛГ потребують більш ранньої постановки діагнозу та адекватного призначення специфічної терапії, зокрема комбінованої, для підвищення тривалості та якості життя, зниження частоти випадків госпіталізації та смерті цієї категорії пацієнтів.

Повний текст статті