М.І. Лутай, В.В. Бугаєнко, О.І. Моїсеєнко, Л.О. Муштенко, В.А. СлободськийЗначення L-аргініну в лікуванні хворих із серцево-судинною патологією

L-аргінін є субстратом для синтезу оксиду азоту (NO). NO – це універсальний посередник багатьох біохімічних процесів. Він виробляється сім’єю ферментів – NO-синтазами. У мозку NO діє як нейромедіатор; в імунній системі виступає як посередник захисту; в серцево-судинній системі – як ендотеліопротектор, діючи як вазодилататор і ендогенна антиатерогенна молекула. У наш організм приблизно 5 г L-аргініну щодня надходять з їжею. При більшості патологічних станів рівні L-аргініну в плазмі крові знижені незначно, за винятком термінальної стадії ниркової недостатності під час гемодіалізу. Тим не менш, внутрішньовенне або пероральне застосування відносно великих доз L-аргініну приводить до збільшення утворення NO у хворих з дисфункцією ендотелію. У кількох контрольованих клінічних дослідженнях було показано, що тривале застосування L-аргініну поліпшувало стан хворих із серцево-судинною патологією. Проте ці результати не були підтверджені в інших проектах. Нещодавно був відкритий асиметричний диметиларгінін (АДМА), інгібітор NO-синтази і конкурентний інгібітор метаболізму L-аргініну. L-аргінін не має істотного ефекту в пацієнтів з низькими рівнями АДМА, тоді як у пацієнтів з його високими рівнями L-аргінін коригує співвідношення L-аргініну та АДМА, нормалізуючи функцію ендотелію. Ефекти L-аргініну в регуляції біохімічних процесів є мультифакторними і дозозалежними. Дози 3-8 г на добу безпечні і зазвичай не викликають побічних дій. Враховуючи вищевикладене, необхідно розробити критерії визначення груп пацієнтів, у яких лікування L-аргініном може мати максимальну ефективність.

Повний текст статті